Самоопис
педагогічного досвіду
«Розвиток культури усного та писемного
мовлення учнів на уроках української
мови та літератури»
Гули Роксолани Миколаївни,
учителя української мови та літератури
Актуальність досвіду . Сучасне суспільство дедалі більше усвідомлює важливість переорієнтування освітньої системи на формування особистості – всебічно розвиненої , висококультурної , активної , яскраво індивідуалізованої та духовно багатої . Однією з умов цього процесу є набуття умінь і навичок вільно і грамотно володіти рідною мовою . Не опанувавши досконало цим багатством , людина буде не спроможною розвинути свою думку , оформити діловий документ , грамотно і переконливо представити виробничі інте реси , а від цього будуть гальмуватись функції , що покладені на неї суспільством .Тому одним із головних завдань школи , і вчителів - словесників зокрема , є навчити школярів змістовно , граматично й стилістично вправно , дохідливо й переконливо , образно й емоційно висловлювати свої думки , використовуючи формули мовного етикету, дотримуючись естетичності , володіти майстерністю усного мовлення , яке передбачає відповідну інтонацію , міміку , жести , добре поставлений голос , чітку дикцію , а також паузи , які інколи красномовніші від слів .Таке вміння людини називають культурою мовлення .Тому тема досвіду « Розвиток культури усного та писемного мовлення учнів на уроках української мови та літератури » стала цілком закономірною в моїй педагогічній практиці.
Заговори , щоб я тебе побачив .
Сократ
Теоретична база . Над актуальною на сьогоднішній день проблемою розвитку культури мовлення учнів працювало і працює багато
науковців та вчителів – методистів : кандидат
філологічних наук Захарків О.Т., професор Київського міжнародного університету
Ющук І., кандидат педагогічних наук Бердянського державного педагогічного
університету Дороз В., доктор педагогічних наук , професор Національного
педагогічного університету
ім.
Драгоманова Донченко Т., кандидат педагогічних наук , доцент Житомирського
державного університету ім. І.Франка Куче-
рук О.,
учитель-методист ЗОШ 22 м.Львова Романюк Є., учитель-методист загальноосвітньої
школи І-ІІІ ст. с. Качківки Ямпільського району Вінницької обл. Девдера М., кандидат педагогічних наук
,член-кореспондент академії педагогічних наук України Хайруліна В. та ін.
Ці
матеріали мною опрацьовані і використовуються в практиці .
Реалізація
педагогічної ідеї . У процесі роботи над методичною проблемою формую мовлення через опрацювання мовних і мовленнєвих норм , словниково-семантичну
роботу , регулярне знайомство з мовними взірцями , вироблення навичок
інтонаційного читання прозових і віршованих текстів , читання ”з олівцем в
руках ”, заучування текстів напам’ять , оформлення ділових паперів , опрацювання
правил мовленнєвого етикету і введення його у мовленнєву практику індивіда , практику
усних монологів і діалогів , ”п’ятихвилинок виразності” тощо .
При цьому застосовую
сучасні педагогічні технології ( проектну
, створення комунікативного середовища , ситуації успіху , інформаційно-комунікаційну,
кооперативного навчання , розвитку
критичного мислення , особистісно зорієнтованого навчання , проблемного навчання
, ігрову) , традиційні й інноваційні методи та форми навчання , проводжу
позакласну роботу .
можливість засвітитися .
Сократ
Найважливішим , на мою думку, на кожному уроці є відчуття приязні, доброзичливості , впевненості та захищеності . Лише за цієї умови дитина зможе вільно і впевнено висловлювати власні думки і тим самим розвивати мовлення . Все це створюється методами технології створення ситуації успіху . Тому початковий етап уроку завжди намагаюся спланувати так , щоб налаштувати учнів на позитив та успіх , зняти страх , невпевненість . Застосовую при цьому особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання .
Часто вживаю вирази : «Не хвилюйся , усі
помиляються » , «У тебе обов’ язково вийде » , « Можливо , почати з …» , « Нам
не обійтися без твоєї допомоги » , « Це завдання можеш виконати тільки ти » , «
Найбільше мені подобається у твоїй роботі » . Зауваження роблю толерантно , коректно
. Завдання на уроках підбираю
індивідуально , залежно від можливостей учнів .
А.
де Сент-Екзюпері
Формують
культуру мовлення методи і прийоми інтерактивної технології , коли процес
навчання є різноманітним , ефективним , демократичним
, а учень стає його суб`єктом
. Школярам подобається робота в парах , групах
, інтенсивне спілкування між собою . Це засіб зняття з душі дитини почуття
страху, спосіб зробити її розкутою , навіяти впевненість у своїх силах , виявити
здатність до творчості , до висловлювання власної думки .
Застосовую такі інтерактивні методи та прийоми : « Мікрофон
» , «Мозковий штурм» , « Кольорова
рефлексія» , « Асоціативне гроно »
, «Займи позицію», «Ланцюжок» , «Впізнай
мене» , «Вчу навчаючись», «Театр етикету «Здоровенькі були» , рольові ігри («Я-учитель»
, « Я-поет» , « Я-літературний критик» , « Я-персонаж») , складання діалогів , обговорення проблемних , дискусійних питань ,
уявна прес – конференція .
Оскільки
діалог – найпоширеніша форма людського спілкування , вважаю за необхідне
вводити його як вид роботи майже на
кожному уроці . Для цього підбираю різноманітні варіанти комунікативних
ситуацій (у школі, вдома, у громадських
місцях ) . Створюю такі умови , щоб учень виробив у собі вміння привітатися , попрощатися
,звернутися по допомогу і подякувати за неї , попросити про щось , розмовляти по телефону . При цьому
потрібно використовувати етикетні формули
( доброго здоров ‘я , прошу вибачення , щиро дякую , хай щастить та
багато інших ) .
Вивчити
правила спілкування допомагає гра “Театр
етикету ”Здоровенькі були! ” Учні об’єднуються в групи , і кожна має
завдання : скласти сценки , які б ілюстрували правила етикету. Наприклад ,
проілюструвати правила поведінки : 1 ) перед тим , як звернутися із запитанням
чи проханням до старшої за віком людини ,
треба вибачитися і спитати дозволу на це , 2) першим повинен привітатися
молодший зі старшим , чоловік із жінкою , підлеглий з начальником . Під час
цієї гри учні також складають діалоги , викорис- товуючи запропоновані етикетні
формули .
Розвиває
діалогічне мовлення і вправа “ Антиподи ” . Учні об’єднаються у дві групи і готують за одним ситуативним
сюжетом дві різні сценки: одна група демонструє, як поводяться у цій ситуації
ввічливі люди,інша ж , навпаки , - як за
таких самих обставин діють люди невиховані,некультурні .
В людині закладено безмежні джерела творчості ,
інакше вона б не стала людиною .
О.Толстой
Застосовую
у своїй роботі методи та прийоми
проектної діяльності . Це допомагає
учням виробити комунікативні навики ,
усвідомити відповідальність кожного за
спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати
завдання та презентувати його результат ( в усній чи письмовій формі ) .
Теми для
проектів пропоную я , або діти самі
обирають матеріал , який викликав зацікавлення . Опрацьовують його , моделюючи
різні типи проект- них робіт : творчі ( укласти
збірку « Пісні моєї родини », 6 клас) ; прикладні (укласти словничок « Фразеологізми у творах І.Франка »
, 6 клас; пам’ятки «Правильно наголошуй слова » та « Шляхи формування культури
мовлення», каталог власних помилок ) ; ознайомлювально - інформаційні («Письменники
мого краю » );дослідницько - пошукові («Жінки у творчості Т.Г.Шевченка», 9 клас
; « Наш славний Нечуй » , 8 клас ; «Байки в українській та світовій літературі »
, 11 клас ; « Мій улюблений твір
сучасного письменника»).Тема одного з проектів настільки зацікавила ученицю 5-го
класу , що поступово трансформувалася у творчу роботу « Відгук на сучасну дитячу прозу . Леся Воронина
. Повість – казка « Нямлик і балакуча квіточка », яка зайняла ІІ місце в
обласному конкурсі .
Деякі з цих проектів були
презентовані на сцені . Учні проявили
себе і як співавтори сценарію , і як режисери , декоратори , рецензенти , декламатори
, актори. Використовувалися засоби інформаційно- комунікаційних технологій .
Ефективною є робота пошукового
характеру із спостереження за мовою ЗМІ . Відібравши помилки зі сторінок газет ,
екранів телевізорів , юні філологи доходять висновку : щоб повідомити про щось ,
спонукати до дії (комунікативна компетентність ) , потрібно власні думки
виражати чітко . Неграмотне мовлення не сприяє спілкуванню, а викликає антипатію
до співрозмовника .
Одним
з етапів у роботі над проектами є
екскурсії на батьківщину відо- мих людей
( с . Нагуєвичі , с . Колодяжне ),
поїздки у Національний академічний
український драматичний театр ім.Марії Заньковецької ,Перший академічний
український театр для дітей та юнацтва (м.
Львів ) на перегляд ви- став « Поліанна »
, « Лісова пісня » , « Блакитна троянда » , « Наталка -Полтавка » , « Кайдашева
сім’я » . Згодом учні пишуть свої рецензії , відгуки , пропозиції , листи , враження від вивченого , побаченого , почутого .
Збагачую словниковий запас учнів , увиразнюю
їхнє мовлення, формую спостережливість , уважність , вдумливість ,
наполегливість різними методами та
прийомами ігрових технологій : вправами «Четвертий зайвий»,«
Хто перший », « Антисуржик » , « Поліглот » , « Ідентифікація слова » , « Каталог
помилок » , « Резюме » , « Антиподи » , « Визбирувач » , « Трансформації » , ребусами
, візіомами , кросвордами , вікторинами , лабіринтами , орфоепіч- ними розминками , поетичними п`ятихвилинками , сюжетно- рольовими іг- рами , читанням з позначками (+ , - , ? – знаю , не знаю , сумніваюся ) .
Засоби інформаційно - комунікаційної технології
роблять урок образ- ним , наочним , цікавим
, життєвим , викликають живий інтерес в учнів , уна- очнюють пізнання ,
сприяють формуванню культури мовлення , спілкування та розвитку творчих здібностей . Під час
уроків , у позакласній роботі використовую
комп’ ютер , мультимедійну дошку , аудіозаписи . Діти готують електронні
презентації ( « Літопис життя і творчості І.Керницького » , «Леся Українка . Життєві
дороги поетеси » , « Стилі і типи мовлення » , «Кросворди за темою « Фразеологізми » , « Олександр
Олесь.Україна у творчості письменника ». За допомогою комп’ютера презентую на
уроках відеоролики , аудіоаписи , тестування .
Мислення
, як правило ,
починається
з проблеми або запитання .
Ефективними є методи та прийоми технології проблемного навчання. На уроках мови та літератури намагаюся навчити учнів глибоко особистісно
сприймати художній твір , співчувати героям , аналізувати їхні вчинки , наблизити умови їхнього життя до нашого часу,
забезпечувати ви- рішення актуальних проблем , навчити дітей робити правильний життєвий вибір, висловлювати власну думку щодо цього .
Створюю на уроках мови проблемні ситуації : видозмінюю мовний матеріал , аналізую ,
конструюю , будую бесіду на основі проблемних запи-тань . Наприклад ,- навіщо нам потрібні знання з фразеології
,- що ви очікуєте від вивчення розділу « Орфографія » , -навіщо ми вчимося
писати перекази з творчим завданням , -де ми можемо застосувати ці вміння на
практиці , -для чого нам потрібно дотримуватися вимог спілкуваня та аналізувати
ситуацію спілкування , -чому слово « по нашому » в одному реченні пишеться
окремо , а в іншому - через дефіс і т . д .
Проблемні запитання на уроках
літератури . Наприклад , «Чи зали -шаться
друзями Павлик та Захарко » ( повість « Маленький горбань » ) , « Чи можлива
сім’я без сварок? Як досягти злагоди ? » (повість І.Нечуя-Левиць -кого « Кайдашева
сім’я » ), «Чи присвятили б ви своє
життя роботі на селі?» ( О.Кобилянська « Земля » ) , « Хто в кого
украв щастя ? І чи є воно хоч в од- ного з героїв ? » ( І.Франко « Украдене
щастя » ) . Щоб долі дійових осіб бу -ли не « розглянуті , а пережиті » ,
пропоную творчі завдання : написати фан- фік ( свій варіант розв’язки , придумати власну кінцівку , ощасливити героя ,
змінити умови життя персонажів , увести додаткові образи , пояснити , як міг
герой прийти до такого висновку) .
Для полеміки вибираю те , що може викликати труднощі в розумінні
авторської позиції , схвилювати . Ось низка проблемних питань , над якими була
організована робота : “ Палагна – кат чи
жертва? ” , “Любов Пузиря до землі – це благо чи зло ? ”, « Чіпка і Раскольніков - жертви
чи злочинці » . Сприяють формуванню у
школярів соціальних компетентностей такі питання : " Чи живуть Пузирі у
наш час ? ” , “Тарас Бульба , Іван Гонта – дітовбивці . Кого з них ми можемо
виправдати ? ”
Інноваційне
навчання вимагає й проведення нестандартних уроків , що мають місце у
моїй практиці:урок – інсценізація «І.Керницький . П’єса « Квіт папороті » , урок
- заочна екскурсія « Вони ходили нашими
стежками . Література рідного краю » , урок - зустріч із сучасним письменником
Любком Дерешем , літературний урок на сцені « Життєвий і творчий шлях
І.Карпенка – Карого » , інтегрований урок « Байка в українській та світовій
літературі » з елементами інсценізації , урок – конференція « Літопис життя і
творчості І.Керницького » , урок – суд , урок – диспут « Чіпка-злочинець чи
жертва » , інтегровані уроки ( українська та світова література).
Традиційні методи та прийоми
навчання , які використовую на уроках : бесіда , розповідь
, пояснення , лекція , написання диктантів , творів , переказів , рефератів , відгуків
, анотацій , рецензій , виконання вправ та інших завдань з підручника .
Проблеми
і труднощі . У процесі роботи над реалізацією
проблеми «Розвиток культури усного та
писемного мовлення учнів на уроках
україн- ської мови та літератури » , безперечно , виникають певні труднощі та про- блеми :
школярі не завжди вміють слухати своїх товаришів та вести з ними діалог , дискусію
, об’єктивно оцінювати їхню думку , рішення
, працюючи над проектами та мультимедійними презентаціями , частина дітей не
готова до сприйняття та опрацювання великої кількості матеріалу .Під час форму
-вання мовних та мовленнєвих компетентностей дітей я залучаю до роботи всіх учнів класу , що сприяє виробленню соціально важливих
навиків взає -модії , дискусії , обговорення .
Висновки . Активізації мовленнєвої діяльності учнів сприяє немало форм і методів роботи . Для цього кожен учитель шукає і знаходить свої способи та варіанти . Тільки продумана , творча діяльність педагога викликає інтерес учнів до його предмета , спонукає їх до творчості, сприяє розвитку особистості , забезпечує міцні знання і розуміння того , що завжди приємніше спілкуватися з вихованою людиною , а культура проявляється насамперед через мовлення.
Унаслідок цього підвищується
інтерес вихованців до вивчення предмета, простежується тенденція зростання
успішності , збільшується кількість учнів , що бажають узяти участь у різних конкурсах та
змаганнях , зростає вміння аргументувати власну думку , мислити послідовно і
логічно , аналізувати художній твір та персонажів , удосконалюються мовленнєві
і читацькі навички , з’являється впевненість учнів під час виступів , захистів
проектів . Все це сприяє всебічному розвитку , духовному збагаченню , активному становле - нню
й самореалізації особистості в сучасному світі .
Урок літератури на сцені ”Сцена –мій кумир”. Життя і творчість І.Карпенка-Карого”
(10 кл.,2010-2011н.р.).
Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, опрацювати тему, ідейний зміст ,
проблематику п`єси
«Мартин Бо-
руля» , поглибити знання про особливості драматичного
твору , формувати культуру мовлення та спілкування, виховувати високі моральні
якості , любов і повагу до рідного слова , української
культури.
інсценізації (11 клас,2011- 2012н.р.).
Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменни-
ків-байкарів української та світової літератури, поглибити їх зна-
ння про особливості жанру байки,формувати навики ідейно-ху-
дожнього аналізу цих творів,культуру мовлення та спілкуваня,
виховувати любов до української мови,культури,традицій.
Урок-зустріч із сучасним письменником.Спілку
вання
з Любком Дерешем.Урок позакласного
читання (6 клас,2013-2014
н.р.).
Мета:ознайомити
учнів із здобутками сучасної
української
літератури, з її представниками,заці
кавити творчістю
письменника Любка Дереша, роз-
вивати культуру
мовлення та спілкування, критичне
та образне мислення, формувати в учнів сучасні
по-
гляди на світ і
людину в ньому.
Урок-заочна екскурсія літературною
Перемишлянщиною “Вони ходили
нашими стежками”.
Література рідного краю.
(5 клас , 2012-2013 н.р.)
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом
письменників Перемишлянщини ,викликати в них інте-
рес до їхньої
творчості,розвивати вміння висловлювати
власні думки щодо
прочитаного,формувати культуру
мовлення , спілкування,навики
пошуково-дослідницької
діяльності, виховувати в
школярів духовність,людяність,
повагу до високих людських
почуттів, любов до рідного краю.
Література
1. Девдера М . Таємниці словесної
творчості . – В . :Тезис , 2003 .
2 . Дика Н . Поняття культури мовлення учнів // Дивослово.-2002.-2.-с.50-57.
3. Жданова
Н.,Мосієнко М.Компетентність учителя зарубіжної літератури.Реалізація на уроці.-К.:Шкільний
світ,2009.
4 . Захарків О .
Політь бурян // Аудиторія . – 1998 . – 22 .
5 . Кратасюк Л.Розвиток комунікативних і мовних
умінь // Дивослово.- 2004. —10-с.2-10.
6 . Кучеренко І.Проблеми мовної культури і
школа//Дивослово.-1997.-7.-с.8- 15.
7. НаволоковаН
. П .Практична педагогіка для вчителя . 99 схем і таблиць . –
Х. :
Основа , 2008.
8 . Романюк Є .Робочий зошит з культури
мовлення.10клас.-Львів:Світ,2005.
9 . Струганець О. Культуромовна діяльні
сть
учителя//Дивослово.-1997.-11.-с.15-17.
10 . Федоренко В.
Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови . - Х. : Основа
, 2007 .
11 . Ющук І .
Роздум про мету викладання рідної мови в школі // Дивослово.-2004 . - 9 . – с . 10 – 14 .
11. ЯремчукН . Розвиток
усного мовлення восьмикласників // Дивослово . -2001 . – 2 . – с . 36 – 38 .
Немає коментарів:
Дописати коментар